Шунгитвая паста "Шунгирит" при остеоартрозі

ВИКОРИСТАННЯ ШУНГІТОВОЇ ПАСТИ «ШУНГИРИТ» ДЛЯ ЗОВНІШНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ У ХВОРИХ НА ОСТЕОАРТРОЗ РІЗНОЇ ЛОКАЛІЗАЦІЇ

Санаторій «Красиво», Білгород р.

Остеоартроз (ОА) - хвороба, в основі якої лежить дегенерація і деструкцію суглобового хряща з наступною проліферацією підлягає кісткової тканини, що призводить до деформації суглобів і порушення їх функції. Уражаються переважно жінки у віці 40-60 років, однак в останні роки відзначається з одного боку суттєве «омолодження» хвороби, коли нерідко виражені прояви ОА спостерігаються в осіб 35-45 років, а з іншого - збільшується захворюваність ОА у осіб чоловічої статі (Гогин, 1991; Окороков, 1997; Чиркін та ін, 1993).

Розвиток медичних нанотехнологій, в тому числі і застосування в терапії ОА шунгитового фуллереноподобного вуглецю (ШФУ) відкриває нові можливості у вирішення проблем лікування та профілактики даної патології.

До теперішнього часу відомо, що ШФУ володіє наступними ефектами: антибактеріальну (Крутоус, 2002; Рысьев та ін; Хадарцев, 2002) противірусну (Хадарцев, 2002), імуностимулюючу при відсутності стимуляції Ig E відповіді (Хадарцев, 2002), протиракову (Хадарцев, 2002), протизапальною/ антиоксидантною (блокада перекисного окислення ліпідів) (Крутоус, 2002; Рысьев та ін), антигістамінну (Рысьев та ін), екрануючим від іонізуючого та неіонізуючого випромінювань (Суботіна та ін, 2003).

Метою цього дослідження є визначення ефективності шунгітової пасти «Шунгирит» при зовнішньому застосуванні у хворих з ОА різної локалізації.

Дослідження проведено на базі санаторію «Красиво» Бєлгородської області.

У дослідження увійшли 254 пацієнта (153 жінки і 101 чоловік) з достовірним ОА колінних і тазостегнових суглобів, середньою тривалістю захворювання 7,4 року, середнім віком 44, 7 років, з них 87 осіб отримували монотерапію шунгітової пастою (5-7 процедур), 92-озокеритолікування (8 процедур) і 73-комбіновану фізіотерапію (лазеромагнітотерапія + хвойно– морські ванни з 8 процедур) . Двосторонній процес мав місце у 165 (64,9%), однобічний – у 89 (35,0%) хворих. Стадія ОА визначалася рентгенологічно на амбулаторному етапі за класифікацією Келлгрена-Лоуренса. У 151 (59,4%) пацієнта виявлені зміни в суглобах, що відповідають 1 стадії, у 49 (19,3%)- 2 стадії, у 18 (7,0%) – 3 стадії процесу. Структурний аналіз показав приблизно рівне співвідношення між досліджуваними групами пацієнтів з різним ступенем тяжкості захворювання. За свідченнями в санаторії виконувалася денситометрія. Остеопенія виявлено у 43 (16,9%) осіб, остеопороз – у 14 (5,5%) відпочиваючих.

Синовіт був діагностований у 4 (1,5%) пацієнтів.

Вираженість больового, суглобового синдрому оцінювали за візуально-аналоговою шкалою (ВАШ), порушення функції суглобів за допомогою функціонального індексу Лекена. Зверталася увага на можливість розвитку побічних ефектів лікування шунгітової пастою.

Шунгитовая паста наносилася рівним тонким шаром на область уражених суглобів (поверх накладався поліетилен) на 2-3 години через день, 5-6 аплікацій на суглоб. Слід зазначити, що ніякі інші види лікування в період використання пасти пацієнти не отримували, виключення становили ситуації, коли суглобовий процес ускладнювався синовіїтом. У цих випадках відбувалася підготовка суглобів до шунгитолечению з допомогою гірудотерапії (2-3 процедури), магнітотерапії (4-5 процедур) і підключення протизапальних препаратів (диклофенак, найз). Після редукції синовиита призначалася шунгитовая паста за щадною методикою, коли тривалість аплікації становила 30-60 хвилин.

Контрольну групу склали пацієнти (48 осіб) страждають даним захворюванням, але не отримують фізіотерапевтичного лікування з причини наявності до нього протипоказань (пухлинні захворювання в анамнезі).

Статистичний аналіз включав в себе отримання описових даних: середні, стандартні відхилення, довірчі інтервали. Порівняльний аналіз проведено із застосуванням критерію Стъюдента (Кашин, 1994).

Результати лікування та їх обговорення.

В ході проведення порівняльного аналізу виявлено, що при застосуванні шунгітової пасти у пацієнтів з ОА вже після першої аплікації достовірно зменшувалася вираженість больового синдрому (таблиця) і покращилася функція суглобів (ВАШ 6,3±0,35 - 4,4±0,36; інд. Лекена 10,1±0,39-7,7±0,38), в той час як від озокеритолікування (ВАШ 5,2±0,25-4,9±0,35; нід.Лекена 8,8±0,33-8,3±0,35) і комбінованої фізіотерапії (ВАШ 6,2±0,32 -5,8±0,37; інд. Лекена 9,7±0,35-9,0±0,35) цього не відбувалося. До закінчення курсу лікування у всіх трьох лікувальних групах відзначена достовірна редукція больового синдрому та поліпшення функції суглобів (ВАШ 6,3±0,35-1,5±0,11; 5,2±0,25- 2,2±0,15; 6,2±0,32-2,5±0,19; інд. Лекена 10,1±0,39-5,3±0,26; 8,8±0,33-6,2±0,36; 9,7±0,35-6,5±0,29), однак, у групі пацієнтів, що отримували шунгитолечение зменшення больового синдрому та поліпшення функції суглобів були більш вираженими і відрізнялася від двох інших лікувальних груп (ВАШ 1,5±0,11/ 2,2±0,15-3,1±0,19; інд. Лекена 5,3±0,26/ 6,2±0,36-6,5±0,29), між якими за даними показниками (ВАШ 2,2±0,15/ 2,5±0,19; інд. Лекена 6,2±0,36-6,5±0,29) не було виявлено відмінностей.

Таблиця

Ефективність лікування ОА, оцінюваного за ВАШ та індексом Лекена, в залежності від обраного методу терапії.

Примітка: Зірочка вгорі - відмінності достовірні між відповідними показниками ВАШ і індексу Лекена до і після лікування усередині лікувальних груп (р < 0,05), а також між показниками ВАШ і індексу Лекена після лікування шунгітової пастою і відповідними показниками в двох інших лікувальних групах, зірочка внизу - відмінності достовірні (р < 0,05) між показниками ВАШ та інд. Лекена до лікування і після першої процедури.

У 2 випадках (0,78 %) розвинулося роздратування шкірних покривів в місцях накладання шунгитовых аплікацій, що вимагало тимчасово відмовитися від даного методу лікування з підключенням антигістамінних препаратів. Повторне призначення бруду після стихання роздратування на більш короткий час (30-45 хв) не призвело до рецидиву подразнення при збереженні лікувального ефекту. У 3 випадках (1,2 %) лікування шунгітової брудом не дало клінічного ефекту.

У контрольній групі нами не виявлено (ВАШ 5,4±0,37-5,1±0,35; інд. Лекена 7,2±0,15-7,1±0,16) достовірного клінічного поліпшення.

Таким чином, застосування шунгітової пасти при ОА є безпечним і ефективним методом лікування, який характеризується більш раннім і більш вираженим настанням клінічного ефекту порівняно з озокеритолечением комбінованої фізіотерапією. Все це дозволяє вважати шунгитову пасту ефективним засобом для лікування ОА різної локалізації і рекомендувати її включення в програми терапії і реабілітації пацієнтів з даною патологією.

Література

Гогін Е. Е. Діагностика і лікування внутрішніх хвороб. Москва, Медицина 1991, Т 1; 541-548.

Кашин в. І. Методика обчислення середньої арифметичної. Петрозаводськ 1994.

Крутоус Ст. А. Карельський шунгіт - ліки створене природою. 2002. 1-4 с.

Окороков А. Н. Лікування хвороб внутрішніх органів. Мінськ 1997; Т 2, 85-101.

Рысьев О. А., Чечевичкин Ст. Н. Засіб для мінеральних ванн. UA (11) 2123851 (13) C1.

Суботіна Т. В., Туктамышев В. І., Хадарцев А. А., Туктамышев І. Ш., Яшин А. А. Вплив низькоінтенсивного НВЧ-випромінювання на червоний кістковий мозок та клітини крові при екрануванні мінералом шунгіт. Вісник нових медичних технологій 2003. Т 10, 1-2: 25

Хадарцев А. А., Туктамышев І. Ш. Шунгиты в медичних технологіях. Вісник нових медичних технологій 2002. Т 9, 2: 83 с.

Чиркин А. А., Окороків А. Н., Гончарик В. І. Діагностичний довідник терапевта. Мінськ «Білорусь» 1993, 246-251 с.